Щороку, в четверту суботу листопада, Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років,

голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

   Наймасштабнішим та найстрашнішим за своїми наслідками вважається саме штучно ініційований радянською владою Голод 30-х рр. ХХ ст., 92-і роковини якого ми вшановували вчора о 16:00 вогниками у вікнах наших осель.

    Ми віддаємо шану тим, хто постраждав від однієї з найстрашніших трагедій у світовій історії. Всім мертвим та ненародженим українцям та українкам, нашим пращурам. Кожна людина, що стала жертвою цього страшного геноциду, залишає невиправдану пустку в серцях усіх, хто пам’ятає.

    Нехай День Пам’яті жертв Голодоморів буде не лише часом вшанування пам’яті, але й нагадуванням про те, як важливо дбати про людське життя, про збереження гідності та пошани до кожної особистості.

   Сьогодні нащадки тих радянських палачів - новітні російські більшовики - намагаються, як і 92 роки тому, принести голод і холод не лише на родючі землі України - тепер вони шантажують загрозою голоду від дефіциту українського зерна і цілий світ, перш за все - найбідніші країни Азії та Африки, спустошують родючі землі українського Півдня...

    Тож, щоб не допустити повторення жахіть Голодомору, необхідно не лише памʼятати його причину - ми маємо потужніше донатити на Збройні Сили України та тримати надійний тил Української Армії !