Вступ до Ліцею
Поради учневі Дніпровського ліцею №91 ДМР
1. Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.
2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...
3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.
4. Запам`ятайте: найголовніший ваш обов`язок - розуміти й втішати.
5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.
7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.
- Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
- Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
- Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
- Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "Забагато, задовго, зачасто".
- Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
- Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
- Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
- Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
- Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
- Нехай тут царює мир - передумова мого розвитку.
- У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
- Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися - радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
- Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
- Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
- Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
- Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
- Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
- Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також "як" і "чому".
- Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
- Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
- Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
- Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
- Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
- Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
- Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.